Удивительное - оно здесь, рядом. Достаточно было вчера оказаться в центре Варшавы, на площади Конституции, чтобы, недоверчиво протирая глаза, увидеть огромное количество националистов, съехавшихся со всей Польши, из ряда других европейских стран - Беларуси, Украины, Сербии, Чехии, Венгрии, Италии, Швеции, Словакии и даже Литвы - чтобы вместе отметить годовщину обретения Польшей независимости, высказать протест против демолиберальной системы, неумолимо перемалывающей в своих жерновах все разумное, доброе, вечное. Нас было не менее 20 000 человек, что без вариантов сделало наш Марш одним из крупнейших - если не крупнейшим! - националистических событий года в Восточной Европе. И все это, несмотря на непрекращавшуюся целый месяц истерию леваков в монополизированных этими вырожденцами СМИ. Все это, несмотря на давление, запугивания и даже анонсированное прибытие в Варшаву немецких антифа-боевиков. Последнее, впрочем, даже сыграло нам на руку, послужив дополнительным мобилизационным фактором. Надо знать историю, чтобы понять, откуда растут корни польско-немецкой неприязни, но то, что немецкий фактор до сих пор играет весомую роль - это факт. Спасибо вам, "братья наши меньшие". Своими эпическими проколами вы сыграли нам на руку. Да, немецкие антифа появились-таки в Варшаве, но вся их деятельность ограничилась позорным нападением на участников официального (!) парада, приуроченного ко Дню Независимости, мирных реконструкторов, переодетых в историческую форму польских солдат, получением люлей от местных националистов и позорным пробегом по одной из центральных улиц в сопровождении псов, после которого они "героически" забаррикадировались в пидорском клубе-кафе, где и отсиживались в течение последующих нескольких часов в обществе радушных польских извращенцев.

Часто доводиться сперечатися на тему Гітлера та націонал-соціалізму взагалі. Людина, яка спаплюжила назву самої ідеології, фактично, приватизувала цей термін собі. «Монументальна історія» назавжди відкладеться у головах середньостатистичних українців, але певний «лікбез» для хлопців з руху треба проводити.

Щодо «націоналізму» Гітлера та його прибічників я говорити, поки що, нічого не буду. Хотів би розпочати з «соціалізму» - другої частини офіційної ідеології.

Розпочнемо з «Маленької абетки націонал-соціаліста», написаною Йозефом Геббельсом у 1929-ому році:

Чи прагне NSDAP класової боротьби для досягнення власних цілей?

Ні, NSDAP не прагне класової боротьби, вона прагне боротьби проти класової боротьби. Класова боротьба розриває німецький народ на дві частини та робить його нездатним до перетворення в націю.

Ідемо далі:

Чи є, отже, націонал-соціалісти захисниками капіталістів-промисловців?

Зовсім ні! Націонал-соціалісти прагнуть змусити цих капіталістів-промисловців надати робітникам право власності на підприємства, де вони працюють. Але ми знаєм дуже добре, що це неможливо, доки не усунено рабство під батогом відсотка жидівської біржі.

Що розуміємо ми, націонал-соціалісти, під ліквідацією відсоткового рабства?

Під ліквідацією відсоткового рабства ми розуміємо усунення влади грошей біржової тиранії в державі та економіці, яка експлуатує трудовий народ, розкладає його та робить нездатним до національного мислення.
 
Далі хотів би розглянути інший документ – «25 пунктів програми NSDAP», які були оголошені у 1920-ому році:

2. Мы требуем равноправия для немецкого народа наравне с другими нациями и отмены положений Версальского и Сен-Жерменского мирных договоров.
11. Уничтожения нетрудовых и легких доходов, а также сломления процентного рабства.
13. Мы требуем национализации всех (ранее) созданных акционерных предприятий (трестов).
14. Мы требуем участия рабочих и служащих при распределении прибыли крупных коммерческих предприятий.
18. Мы требуем безжалостной борьбы против тех, кто своей деятельностью вредит интересам общества. Мы требуем введения смертной казни для преступников, совершивших преступление против немецкого народа, ростовщиков, спекулянтов и др., вне зависимости от их религиозной или расовой принадлежности.

Щодо висловлювань самого «вождя», на Першотравні  1927 року фюрер заявив: «ми —соціалісти, ми – вороги економічної системи капіталізму».

Хотів би зробити невелику вставку. Щодо класової боротьби – то сьогоднішні націонал-революціонери не мають відмовлятись від цього терміну, через те, що він марксистський. Доки буде тривати експлуатація людини людиною – класова боротьба мусить тривати. Для побудови безкласового суспільства вона необхідна. Щодо двох інших процитованих питань – то влада Гітлера не ліквідує право власності на підприємства і не ліквідує відсоткове рабство – а зовсім навпаки. «Національні» буржуї, які замінять жидівських, стануть справжньою арійською «елітою», і новими, далеко не соціалістичними, друзями самого Адольфа.

Практично зразу, після утвердження та закріплення НСДАП при владі, партійні діячі взялися до роботи. Знищивши всю соціалістичну опозицію всередині НСДАП, капіталісти почали займатися новим визиском та шукати шляхи до сердець німецьких буржуїв.

Неточна економічна доктрина націонал - «соціалістів» влаштовувала Гітлера. З одного боку трудящим можна було розповідати байки про міфічний націонал – «соціалізм», а з іншого трактувати цей «соціалізм», як суто німецьке народне явище і домовлятись з власниками великих підприємств одночасно. Сам Гітлер колись вимовив: «Головна риса нашої економічної теорії полягає в тому, що у нас ніякої теорії немає». Коментарі зайві.
 
Програма Рейнгардта - комплекс заходів, що проводилися в 1933-35 роках в економіці Німеччини засобами державно-монополістичного регулювання з метою подолання безробіття при !збереженні приватної власності на засоби виробництва! і !з активним використанням ринкових механізмів (кредити, цінні папери і т. п.)! для запобігання інфляції та інших дисбалансів у системі фінансових показників.

Програма розроблена і втілена в життя під керівництвом Фріца Рейнгардта (1895-1969), статс-секретаря міністерства фінансів Німеччини - одного з головних фахівців з фінансів в апараті НСДАП; названа на честь його прізвища. У детальному аналізі виділяються перша і друга програми Рейнгардта, відповідні етапам фінансування всього проекту .

Основною ціллю цієї програми була боротьба з безробіттям в Німеччині, шляхом домовленостей з капіталістами. Гітлер не вважав за потрібне націоналізувати державні об`єкти – достатньо було змусити власників виробництва товаришувати з новим режимом, що й було зроблено.  Справа в тому, що абсолютна більшість робітників фабрик та заводів були прибічниками не націонал-соціалізму, а соціал-демократії, рідше - комунізму (багато з яких брали участь у бойових загонах Комуністичної партії Німеччини). Опозиційність робітничого руху до нової влади не задовольняла і саму владу. Тож власникам заводів було поставлене завдання – наймати більше людей на роботу. Зі свого боку держава таким шляхом буде «успішно» боротися з безробіттям, яке на 1933 рік у Німеччині сягало більше  6 000 000 чоловік, а капіталісти кластимуть у свій карман більше грошей. Всі задоволені. Спеціальними декретами Гітлер заборонив страйки та профспілки. Мабуть, через свою «соціалістичність» та безмежну любов до пролетаріату.

Ставши в 1933 році рейхсканцлером, Гітлер вже 17 березня повернув на посаду президента Рейхсбанку Яльмара Шахта - на той момент головного представника американської фінансової корпорації Дж. П. Моргана (того самого гітлерівського буржуя). Шахт ніколи не був націонал - соціалістом. Більш того, він був неприхованим космополітом. Його родина – вихідці з Данії. Батько й троє братів з початку століття проживали в США, одержали громадянство Штатів. Шахт мав величезні зв’язки і вплив не тільки на Брейтерштрассе та у Дюссельдорфі (серце Руру), але й на Нью-Йоркській Уолл-Стріт, і в лондонському Сіті.

Вже у травні 1933 року Шахт поїхав у США, як представник гітлерівського уряду. Він зустрічався з президентом, з міністрами, з фінансовими воротилами Америки. США погоджуються на призупинення сплати величезних старих боргів Німеччини й надають їй нові позики. Шахт домігся також припинення сплати боргів Німеччини всім іншим країнам. У червні 1933 року на міжнародній економічній конференції в Лондоні Шахт домагається дозволу на переозброєння Німеччини. Тоді ж Шахт зустрічається з директором англійського банку Норманом і Німеччина отримує від Англії мільярд фунтів стерлінгів. І все це з однією метою – втягти Німеччину у війну зі СРСР. «Без Англії як платіжної установи і без можливості продовжити строки кредитів Німеччина не змогла б здійснити свої плани… Знову й знову Німеччина відмовлялася від своїх зобов’язань, публічних і приватних, але вона продовжувала купувати вовну, бавовну, нікель, каучук і нафту, поки її потреби не були задоволені, а фінансування цих закупівель проводилося прямо або побічно через Лондон», – писала одна із британських газет у травні 1935 року.

25 вересня 1935 року Шахт зустрічається зі спеціальним представником представника США Рузвельта – Фулером. На зустрічі Шахт прямо заявив, що зброю Німеччина робить для майбутньої війни. У 1942-1943 роках Шахт неодноразово зустрічався в Базелі з американськими банкірами, пропонуючи їм мир на Заході, і лише розгром німецьких армій під Сталінградом розвалив ці плани. Коли крах Німеччини став неминучим, американська розвідка в особі Алена Даллеса навіть почала спробу поставити Шахта на чолі німецького уряду.

Наприкінці 1933 року два найбільших американських банкіри - Олдрич і Манн нанесли візит особисто фюреру. За результатами бесіди вони зробили висновок, що “з паном Гітлером можна вести справи”.
А от, що сказав на початку 30-х років англійський промисловець А.Бальфур – голова правління сталеливарних фірм “Артур Бальфур енд компані лімітед” і “Кепітел стіл уоркс, Шеффілд, директор “Нешнл провіншл бенк”: “Чи будуть німці знову воювати? З мого погляду, у цьому немає ніякого сумніву, і я твердо впевнений, що одного чудового дня ми або дозволимо німцям озброїтися, або самі озброїмо їх”. От про кого говорив Шахт: “нам”… Він говорив не лише про великий германський капітал, а і про представників вищих світових, у тому числі американських фінансово-промислових кіл.
Шахт посприяв Моргану й Ділону при реалізації “плану Дауеса”, на якому ці американські банкіри заробили сотні мільйонів доларів. Багато відомостей про співробітництво західних корпорацій з гітлеристами можна почерпнути з доповіді американському конгресу комісії сенатора Ная.

На відміну від комуністів, Гітлер не боровся з приватновласницькими інтересами, а їх заохочував. Однак найбільшу вигоду від цього став отримувати не «середній клас», на чиїх голосах Гітлер прийшов до влади, а найбільші капіталісти, до яких незабаром додався і ряд високопоставлених генералів. Ідеї ​​соціалізму для середнього класу, були відкинуті, колективні договори і профспілки поставлені під заборону. Інтереси монополій, які отримували від держави переважну підтримку в порівнянні з дрібними підприємцями, і витягували надприбутки, все більше зросталися з інтересами Гітлера і виправдовувалися владою.
Більше того, на військових заводах капіталіста Густава Круппа, який дуже товаришував з фюрером, використовувались військовополонені, які знаходились у рабській залежності від своїх власників.
 
Ось приблизно таким був гітлерівській «соціалізм». Однак, в самому націонал-соціалістичному русі у нього було багато супротивників, і багато ідейних революційних націонал-соціалістів поклали свої голови у боротьбі з шовіністичним буржуазним капіталізмом. Але про це я напишу в наступний раз.

Дивимось і поширюємо другу частину сюжету - свідчення двох очевидців конфлікту між Віталієм Запорожцем і майором міліції Симоненком, який закінчився вбивством останнього.

Перша частина і фото по темі - тут:
http://bilozerska.livejournal.com/514918.html

УВАГА! Хто бачив першу частину відео, перші три хвилини другої частини може не дивитись. Там все те саме. Це я спеціально пишу, щоб ви не думали, що це два однакових відео. Зробила так навмисно, щоб кожну частину можна було дивитися як окремий матеріал.



Планую ще зробити третю, останню частину, але не знаю, коли встигну, завал зараз...

Не пам’ятаю, друзі, чи я вам казала, але зараз я активно займаюся історією, що сталася у Семиполках. Ви пам’ятаєте, там доведений до відчаю чоловік убив майора міліції і зараз сидить, а все село, у якому міліція провела справжню зачистку, стало на його захист. Солідарність людей, не залучених у політичне життя, солідарність, викликана інстинктивним почуттям справедливості, завжди радує. У наш час це дороге і рідкісне явище.

Ми з Коханівським і Круком з’їздили туди, поспілкувалися з людьми, побували на зустрічі керівництва обласної міліції з бунтівними селянами. Міліція намагалася, ясна річ, забалакати ситуацію і піти від суті проблеми - міліцейської сваволі і звірств, і ледь що - посилалася на прокуратуру, яка нібито все розслідує і розбереться. Це було ще минулої суботи. Я зробила трохи фото і збиралася написати звичайний репортаж, а відеокамеру прихопила із собою скоріше як допоміжний засіб. Але ще у Семиполках зрозуміла, що це треба ПОКАЗУВАТИ. Тому зараз потроху монтую великий відеосюжет, і першу його частину вже готова вам показати. Це загальне введення у ситуацію та інтерв’ю з мамою затриманого Віталія Запорожця - майже без скорочень, бо не піднялася рука. Скоро будуть і наступні, не менш цікаві частини сюжету.

Проблема серйозна, тому прошу про максимальне розповсюдження відео.




( Читати більше )

продається новенький нерозпакований iPad2 wi-fi 16Gb.

ціна 5 400 грн. (можна більше ))

отримані гроші ми, як і обіцяли, переказуємо на лікування журналіста Андрія Калахана.

anna.andrievska at gmail.com

Друзі і опоненти, ми тут щойно проклацали клювом, і наші покидьки-кнопкодави прийняли сьогодні у першому читанні просто ЖАХЛИВИЙ законопроект.

Законопроектом (реєстр. №4585) пропонується заборонити носіння військової форми, форми одягу інших військових формувань та знаків розрізнення і відзнак особами, які не мають на це законних прав. А також забороняється мати символіку, схожу на державну (тризуб) і так далі.
Повний текст законопроекту можна скачати тут.

А ми й не знали. А ми й не чули. Найбільш свідомі і небайдужі з нас займалися політв’язнями, переважна більшість просто працювали і відпочивали. І жодного пікету ми не зробили, і взагалі ніяк не заявили гучно, що нам це не до вподоби.
Ці покидьки зібралися заборонити все, і в тому числі звичайний камуфляж, який носять мисливці, рибалки, туристи, страйкболісти, реконструктори... Яких у країні десятки тисяч. Якби ж то ми зрозуміли, що нас десятки тисяч і ми можемо встати їм на заваді...

Шановні мої аполітичні друзі! Ви думали, коли я кричу, що у нас створюється поліцейська держава, то вас це не торкнеться, якщо не будете "світитися"? Їжте.
Шановні мої страйкболісти! Ви хотіли залишатися аполітичними, щоб уникнути зайвої уваги з боку влади, і крутили носами, коли ми приходили на ігри з символікою, - їжте.

Втім, зараз не час розбиратися, хто винен. Усім зрозуміло, що ці негідники мають не меті знайти законні підстави для знищення молодіжних організацій. Але рикошетом це б’є по всіх.

Друзі! На одну велику гру може з’їхатись півтисячі людей. Невже на один пікет під комітети не зійдемось? Я розумію, що це для вас дико, незвично, а комусь і страшно - вийти на вуличну демонстрацію. Ви зневажливо думаєте, що мітингування - зайняття для нероб і проплачених студентів (а ви ж не такі, ви бабло заробляєте, а у вільний час розслабляєтесь на свіжому повітрі). Може, у чомусь ви навіть маєте рацію. Але дієвіших за пікети методів тиску (у межах закону) людство ще не вигадало. І якщо ви зараз не вийдете - Ви заслужили, щоб вам, як баранам, заборонили відчувати себе чоловіками.
Взагалі, якщо ми допустимо, що нам будуть указувати, що нам носити, а що ні, - скоро докотимося до того, що усі носитимемо виключно красиві костюмчики у смужечку.

Керівники мережі магазинів "Мілітарист"! Новий закон ударить по вас в першу чергу. У вас же бізнес, певно, є якісь зв’язки і якісь важелі впливу - саме час їх використати. Саме час, якщо щось почне організовуватись, допомогти людям, наприклад, виготовити агітпродукцію.

Коротше, якщо ми зараз це схаваємо, хана Україні, з неї буде Білорусь, а то й Росія.

Невідомо, скільки у нас часу до другого читання. Невідома точна дата, коли законопроект буде доопрацьовуватись в комітетах. Так що бігом поширюємо інформацію, малюємо "демотиватори", привертаємо увагу ЗМІ і думаємо разом, що ще не пізно зробити.

Літня сесія Школи Юного Відморозка. Друга лекція. Правозахист у реальному житті, а не як підручник пише.


Сидір – адвокат політв*язнів. Коли він починає захищати активіста, той невідворотно опиняється на волі. Так було з Едом Андрющенко, а трохи пізніше – з рештою “тризубівців”, які знаходились в СІЗО у Запоріжжі за відпиляну сталіну голову. Так було з Миколою Коханівським і ось нещодавно – на підпсику про невиїзд з Лук*янівського СІЗО вийшла і Ганна Сінькова. Одним словом, Сидір знає ситуацію з політично вмотивованими арештами з власної практики і навчився ці ситуації вирішувати позитивно. Йому є чим поділитись з вами, наші любі слухачі Школи Юного Відморозка.

Для нашої Школи Сидір люб*язно погодився провести лекцію на тему практичного правозахисту. Грубо кажучи, тема звучить так:

“Наші права при затриманні – це все добре, а шо РЕАЛЬНО робити, коли адвоката не пускають і КПК по голові б*ють?”.

Що робити, якщо Вас затримують на акції? Якщо на Вас відкривають кримінальну справу за політичну діяльність? Якщо беруть під варту? до кого звертатись? як поводитись? що казати слідчим, дізнавачам, оперативникам і прокурорам? Вам усе розкажуть;)

Лекція відбудеться у п*ятницю, 22 липня, о 19.00. Якщо погода хороша – збір на 19.00 під гарматою на м. Арсенальна. Якщо дощ – збір в цей же час на метро Голосіївська(там у нас є приміщення на цей випадок). У будь-якому випадку в четвер увечері на тему місця збору буде окрема новина у зустрічі, групі та на сайті ACAB.in.ua

Ви можете лишати в коментах побажання щодо тем, яких на Вашу думку також бажано було б торкнутись на цій лекції.

Зустріч вконтактігє: http://vkontakte.ru/event28835824

Група “Школа Юного Відморозка” в контактігє: http://vkontakte.ru/club28531159

Попередні лекції і тренінги “Школи Юного Відморозка”:

IT-безпека активіста: http://vkontakte.ru/event28530052

Тренінг “Протидія оперативній розробці.Основи параної” і нотатки з нього:
http://www.acab.in.ua/?p=598
http://www.acab.in.ua/?p=607
http://www.acab.in.ua/?p=611

Тренінг “Робота групи супроводу”:
http://www.acab.in.ua/?p=619

Прохання репостити!