![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
Образним символом ідеології Українського Соціал-Nаціоналізму та організованого Соціал-Nаціоналістичного Руху є знак “Ідея Nації”, що являє собою монограмне поєднання літер І та N. Остання має традиційне для слов’янського (кириличного) алфавіта накреслення – з навскісною перекладиною, тобто таке що перебувало в ужитку до XVIII ст. (нинішньої форми літера N набрала лише відповідно до реформи Петра І 1707 – 1710 р.р., зі створенням так званого “гражданського шрифту”).
Підпис Анни Ярославни - королеви Франції,
з традиційним накресленням літери N
В сучасній трактовці знак “Ідея Nації” використовується від 1991 р. – часу заснування Соціал-національної партії України. “Ідея Nації” є центральним гаслом і стрижнем ідеологічної доктрини Соціал-Nаціоналізму. Буква N у монограмі вказує на націоцентричність нашої ідеології та необхідність розглядати всі події та явища з точки зору національних інтересів. Літера І у монограмі з обох боків загострена. Це символізує нестримність, всепроникність ідей, вищість ідеального над матеріальним.
Символіка “Ідеї Nації” має містичну сутність, що випливає з Віри у вічне життя Nації, як нерозривної кровно-духовної спільноти “мертвих, живих і ненароджених”. В ній відображено основоположні принципи нашого Nаціонального світогляду, героїчні звершення та перемоги нашого Народу. Знак “Ідея Nації” є дороговказом у нашому прагненні забезбечити Українській Nації величне майбутнє. Під прапорами з його зображенням сьогодні збираються найдостойніші представники нашої Nаціональної спільноти, що здатні примножити Славу Предків – арійців та скіфів, русів та козаків.
Разом з тим, знак, який нині відомий під назвою – “Ідея Nації”, має надзвичайно глибоке коріння в українській (руській) символіці та геральдиці. Іконографічно подібні символи знаходимо вже в культурній спадщині Київської Русі. Але найбільш широко його представлено в середньовічній руській геральдиці.
Зокрема, в русько-литовському гербовнику середини XVII ст., що належав перу Войтиха Кояловича – автора книги про перші роки Хмельниччини (1648 – 1649 рр.), представлено цілий ряд гербів під спільною назвою “Гаки”, що належали різноманітним руським родам і являли собою знакоподібні конструкції утворені шляхом поєднання літер І та N інколи з додаванням інших фігур.
Так, рід Ольшевських користувався в якості герба знаком у вигляді літери N з загнутими кінцями та перехрестям на навскісній перекладині. В родовому гербі Гурків бачимо знак у вигляді літери N з загнутими в бік заокругленими кінцями в супроводі стріли вістрям вгору над перекладиною. Знак у вигляді літери N з загнутими в бік горішніми та в середину долішніми кінцями під стрілою вістрям вгору, в супроводі зірки над півмісяцем, прикрашає герб роду Войнів-Ясеницьких.
Герби руських родів Ольшевських, Гурків,
Войнів-Ясеницьких та Білецьких
в гербовнику Кояловича середини XVII ст.
Врешті, найбільш подібним до сучасного накреслення є зображення знаку на гербі роду Білецьких (Біликів, Бількевичів або Біликовичів), який в XV – XVII ст. розселився на теренах Волині, Київської та Берестейської земель і Чорної Русі. В полі їхнього гербового щита знаходилося зображення знаку у вигляді з’єднаних літер І та N з вістрями на кінцях.
Подібну до поданої в гербовниках інформацію знаходимо також на тогочасних руських печатках. Так, на печатці Федора Білецького від 1595 р. знак у вигляді з’єднаних літер І та N вміщено у ренесансовому щиті. А на печатці земського судді Андрія Біликовича від 1601 р. цей же знак розташовано в першій частині чотиридільного щита.
Герби родів Білецьких та Біликовичів
на печатках кінця XVI – початку XVII ст.
Використання знакоподібних конструкцій, утворених з найрізноманітніших комбінацій стріли, півкола, хреста чи літер, було чи не найбільш яскравою прикметою середньовічної руської геральдики. Подібної кількості букво- чи руно- подібних символів не зустрічаємо в жодній іншій геральдичній системі країн Європи. На сьогодні відомо близько п’яти тисяч українських знакоподібних гербів, як з доби середньовіччя, так і з козацьких часів. Загалом вони складають близько 80% від усього числа давніх українських родових гербів. Подібними знаками-гербами користувалися найбільш визначні постаті давньої української історії – князі Костянтин Острозький та Дмитро Байда-Вишневецький, гетьмани Богдан Хмельницький та Іван Мазепа.
Ці приклади, з усією очевидністю вказують на традиційність уживання Українською Nацією знако- (руно-) подібних символів, серед яких почесне місце займав також знак складений з літер І та N, відомий сьогодні під назвою – “Ідея Nації”. Його використання в сучасних умовах має, крім усього іншого, апелювати до Української геральдичної традиції, витвореної в найбільш героїчні часи нашої історії, в умовах безкомпромісної боротьби Української Nації з чужинською навалою кочовиків.
http://sna.in.ua/idea/23-hist/290-in-sy
Підпис Анни Ярославни - королеви Франції,
з традиційним накресленням літери N
В сучасній трактовці знак “Ідея Nації” використовується від 1991 р. – часу заснування Соціал-національної партії України. “Ідея Nації” є центральним гаслом і стрижнем ідеологічної доктрини Соціал-Nаціоналізму. Буква N у монограмі вказує на націоцентричність нашої ідеології та необхідність розглядати всі події та явища з точки зору національних інтересів. Літера І у монограмі з обох боків загострена. Це символізує нестримність, всепроникність ідей, вищість ідеального над матеріальним.
Символіка “Ідеї Nації” має містичну сутність, що випливає з Віри у вічне життя Nації, як нерозривної кровно-духовної спільноти “мертвих, живих і ненароджених”. В ній відображено основоположні принципи нашого Nаціонального світогляду, героїчні звершення та перемоги нашого Народу. Знак “Ідея Nації” є дороговказом у нашому прагненні забезбечити Українській Nації величне майбутнє. Під прапорами з його зображенням сьогодні збираються найдостойніші представники нашої Nаціональної спільноти, що здатні примножити Славу Предків – арійців та скіфів, русів та козаків.
Разом з тим, знак, який нині відомий під назвою – “Ідея Nації”, має надзвичайно глибоке коріння в українській (руській) символіці та геральдиці. Іконографічно подібні символи знаходимо вже в культурній спадщині Київської Русі. Але найбільш широко його представлено в середньовічній руській геральдиці.
Зокрема, в русько-литовському гербовнику середини XVII ст., що належав перу Войтиха Кояловича – автора книги про перші роки Хмельниччини (1648 – 1649 рр.), представлено цілий ряд гербів під спільною назвою “Гаки”, що належали різноманітним руським родам і являли собою знакоподібні конструкції утворені шляхом поєднання літер І та N інколи з додаванням інших фігур.
Так, рід Ольшевських користувався в якості герба знаком у вигляді літери N з загнутими кінцями та перехрестям на навскісній перекладині. В родовому гербі Гурків бачимо знак у вигляді літери N з загнутими в бік заокругленими кінцями в супроводі стріли вістрям вгору над перекладиною. Знак у вигляді літери N з загнутими в бік горішніми та в середину долішніми кінцями під стрілою вістрям вгору, в супроводі зірки над півмісяцем, прикрашає герб роду Войнів-Ясеницьких.
Герби руських родів Ольшевських, Гурків,
Войнів-Ясеницьких та Білецьких
в гербовнику Кояловича середини XVII ст.
Врешті, найбільш подібним до сучасного накреслення є зображення знаку на гербі роду Білецьких (Біликів, Бількевичів або Біликовичів), який в XV – XVII ст. розселився на теренах Волині, Київської та Берестейської земель і Чорної Русі. В полі їхнього гербового щита знаходилося зображення знаку у вигляді з’єднаних літер І та N з вістрями на кінцях.
Подібну до поданої в гербовниках інформацію знаходимо також на тогочасних руських печатках. Так, на печатці Федора Білецького від 1595 р. знак у вигляді з’єднаних літер І та N вміщено у ренесансовому щиті. А на печатці земського судді Андрія Біликовича від 1601 р. цей же знак розташовано в першій частині чотиридільного щита.
Герби родів Білецьких та Біликовичів
на печатках кінця XVI – початку XVII ст.
Використання знакоподібних конструкцій, утворених з найрізноманітніших комбінацій стріли, півкола, хреста чи літер, було чи не найбільш яскравою прикметою середньовічної руської геральдики. Подібної кількості букво- чи руно- подібних символів не зустрічаємо в жодній іншій геральдичній системі країн Європи. На сьогодні відомо близько п’яти тисяч українських знакоподібних гербів, як з доби середньовіччя, так і з козацьких часів. Загалом вони складають близько 80% від усього числа давніх українських родових гербів. Подібними знаками-гербами користувалися найбільш визначні постаті давньої української історії – князі Костянтин Острозький та Дмитро Байда-Вишневецький, гетьмани Богдан Хмельницький та Іван Мазепа.
Ці приклади, з усією очевидністю вказують на традиційність уживання Українською Nацією знако- (руно-) подібних символів, серед яких почесне місце займав також знак складений з літер І та N, відомий сьогодні під назвою – “Ідея Nації”. Його використання в сучасних умовах має, крім усього іншого, апелювати до Української геральдичної традиції, витвореної в найбільш героїчні часи нашої історії, в умовах безкомпромісної боротьби Української Nації з чужинською навалою кочовиків.
http://sna.in.ua/idea/23-hist/290-in-sy
5 коментарів | Прокоментувати
